вторник, 17 января 2012 г.

Рівність і доступність початкової освіти

Рівність і доступність початкової освіти

Деякі проблемні питання забезпечення конституційної рівності прав громадян у доступі до початкової освіти

Нещодавно Верховною Радою України прийнято закон, яким внесено зміни до статті 18 Закону України «Про загальну середню освіту», а саме доповнено статтю частиною сьомою такого змісту: «Забороняється перевіряти рівень знань під час зарахування дітей до загальноосвітнього навчального закладу, крім гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів)», автор законопроекту народний депутат України О. Б. Фельдман.
Нагадаємо, що стаття 18 зазначеного Закону має назву «Зарахування учнів» і стосується не тільки зарахування учнів в перші класи, але й у старші. Такий висновок випливає, зокрема із змісту частини другої, згідно з якою зарахування учнів до загальноосвітнього навчального закладу проводиться наказом директора, що видається на підставі заяви, за наявності медичної довідки встановленого зразка і відповідного документа про освіту (крім учнів першого класу). В той же час, прийнятий Закон має назву «Про внесення змін до статті 18 Закону України «Про загальну середню освіту» (щодо запобігання дискримінації при вступі до початкової школи)». Тобто якщо стаття визначає порядок зарахування учнів у будь-які класи, то зміни торкнулися лише початкової школи.
Не зосереджуючись на певних вадах законодавчої техніки прийнятого закону, слід звернути увагу на головне – законом остаточно легалізується можливість прийняття дітей, зокрема, в перші класи гімназій, ліцеїв, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів) через процедуру перевірки знань. Можна зауважити, що перевірка знань дітей при їх зарахуванні до зазначених загальноосвітніх навчальних закладів вже давно унормована на рівні підзаконних актів, а саме актів Міністерства освіти і науки та Уряду.
Дійсно, це так, але чи були для цього достатні законні підстави та чи не призвело це до розмежування загальноосвітніх навчальних закладів за ступенем їх престижності, а отже чи не порушило рівність конституційних прав громадян?
Зауважимо, що за статистичними даними, розміщеними на сайті Головного управління статистики в м. Києві, у Києві на початок 2010/11 навчального року функціонувало 525 загальноосвітніх навчальних закладів, в яких навчається близько 225 тис. учнів. Значна кількість з них є гімназіями, ліцеями та спеціалізованими школами.

90% випускників планують отримувати вищу освіту

90% випускників планують отримувати вищу освіту

Більшість цьогорічних випускників українських шкіл уже визначилися з майбутньою професією та планують після закінчення школи отримувати вищу освіту

Матеріали дослідження "Оцінка потенціалу випускників середньої школи як ресурсу модернізаційних процесів", підготовленого Інститутом соціології НАН України й оприлюдненого Міністерством освіти свідчать, що переважна більшість випускників визначилися зі своїм професійним вибором.

Так, за результатами дослідження, майже 90 відсотків випускників українських шкіл уже зорієнтовані на конкретний професійний вибір і отримання вищої освіти.

У свою чергу, не визначились у своєму майбутньому після закінчення школи тільки 6,8% одинадцятикласників, а перевагу робітничим професіям, роботі в сільському господарстві та у сфері обслуговування надали лише 2,6% майбутніх випускників шкіл.

За даними дослідження, пріоритетною для 24,6% випускників є спеціалізація у сфері природничих і точних наук (математика, інформатика, фізика, хімія, біологія, медицина). У соціально-політичному напрямі (економіка, соціологія, право, соціальна психологія, історія) планують у подальшому спеціалізуватися 16,3%.

На гуманітарні дисципліни (філософія, філологія, релігієзнавство, антропологія, педагогіка) зорієнтовано 14% опитаних. У сферу бізнесу та менеджменту планує піти 11,2%, на творчі професії (журналіст, митець, музикант) зорієнтовано 10,2% одинадцятикласників, а на інженерні спеціальності – усього 6,8%. Військовими хотіли би стати 4,4% випускників шкіл, а професійно займатися спортом ‑ 2,9%.

При цьому найбільший уплив на професійний вибір випускників мають батьки (82,2%) та вчителі (51,8%). Серед інших агентів упливу – Інтернет (44,9%), друзі (32,7%), інформація ЗМІ (28,7%).

Головним чинником професійного вибору для випускників є бажання самореалізації. На власні здібності та прагнення їх реалізувати покладаються 77 відсотків.

На другому місці знаходиться рівень оплати праці та перспективи кар’єрного зростання в обраній професії (40%). Престиж обраної професії виявився важливим фактором для 27,7% опитаних.

При цьому 28 відсотків випускників шкіл зазначили, що одним із чинників професійного вибору є фінансові можливості батьків. Також, чверть випускників зазначає, що у своєму виборі професії керуватиметься бажанням принести користь людям.


За матеріалами: Освіта.ua

вторник, 14 июня 2011 г.